Росія вперше масовано атакувала FPV-дронами Добропілля на Донеччині
Росія вперше масовано атакувала FPV-дронами Добропілля на Донеччині. FPV коптерного типу атакували безпосередньо центр міста, повідомляє кореспондент Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода), що прибув на місце.
Один із дронів влучив у дах магазину, також палають до десяти автомобілів. Очевидець розповів, що при ньому з магазину забирали одну поранену. Кількість дронів, які атакували місто, наразі невідома, проте люди кажуть, що чули їх із різних боків.
Очевидці публікують у міських групах відео того, як коптери літають просто над жвавою вулицею і вибухають недалеко від кафе.
У Кремлі прокоментували аудіо, в якому Трамп каже, що погрожував Путіну «бомбити Москву»
Речник Кремля Дмитро Пєсков фактично уникнув відповіді на запитання про те, чи була розмова, згадана в опублікованому телекомпанією CNN аудіо, на якому, як стверджується, Дональд Трамп розповідає, що обіцяв російському президенту Володимиру Путіну «бомбити Москву» у разі російського вторгнення в Україну.
За повідомленням, Трамп розповів про це на закритій зустрічі зі спонсорами під час передвиборчої кампанії 2024 року. Коли саме відбулася згадана Трампом розмова з Путіним – не уточнюється. Білий дім ситуацію поки що не коментував.
Пєсков сказав, що не може підтвердити чи спростувати справжність самого аудіозапису, зазначивши, що «фейків зараз дуже багато». Говорячи про саму ймовірну розмову, речник Путіна сказав, що йдеться, мабуть, про період, коли Трамп не був президентом США, а тоді «не було телефонних розмов» (між ним і Путіним).
У Конференції з відбудови України в Римі візьмуть участь Мелоні, Метсола, фон дер Ляєн – Матернова
Посолка Європейського союзу в Україні Катаріна Матернова повідомила про свою участь у Конференції з відновлення України (URC2025), яка пройде в Римі 10-11 липня.
За її словами, також у зустрічі візьмуть участь прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, голова Європейської Ради Антоніу Кошта, голова Європарламенту Роберта Метсола та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
«Я прибула до Риму – міста, де протягом наступних трьох днів світ зосередиться не на руйнуванні, а на відбудові України. На Конференції з відновлення України 2025 року ключові лідери, включаючи прем'єр-міністра Джорджію Мелоні, президента Володимира Зеленського, президента Європейської ради Антоніо Кошту, президента Європейського парламенту Роберту Метсолу та президента Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн, зберуться разом з низкою інших глобальних партнерів, щоб забезпечити реальні зобов'язання щодо відновлення України», – написала Матернова у фейсбуці.
За її словами, політики зібралися, «щоб поговорити про енергетику, інфраструктуру, охорону здоров'я, освіту, можливості для ветеранів – і про реформи, які закріплять шлях України до ЄС».
«Бізнес та міжнародні інвестори також беруть участь, оскільки відновлення потребує як державного, так і приватного лідерства. Тут також присутні організації громадянського суспільства, багато місцевих представників та журналісти з України», – додала Матернова.
Напередодні президент Володимир Зеленський затвердив склад української делегації на конференції в Римі, її очолить перша віцепрем’єрка, міністр економіки України Юлія Свириденко. Загалом до складу делегації входять 11 високопосадовців.
Генштаб: на фронті від початку доби було 112 бойових зіткнень
На фронті від початку доби зафіксовано 112 бойових зіткнень, повідомив, посилаючись на дані станом на 16:00, Генштаб Збройних сил України.
Найбільше боїв, за даними командування, було на Покровському напрямку. «З початку доби окупанти здійснили 36 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Попів Яр, Полтавка, Новоторецьке, Мирноград, Новоекономічне, Мирне, Миролюбівка, Миколаївка, Промінь, Лисівка, Котлине, Удачне, Дачне, Новосергіївка, Ялта, Олексіївка та в бік населених пунктів Новопідгородне, Покровськ, Разіне, Родинське. Сили оборони стримують натиск противника і відбили 32 атаки, чотири боєзіткнення досі тривають», – йдеться в повідомленні.
Крім того, бої зафіксували на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Обмеження ціни на нафту та вето Словаччини блокують нові санкції ЄС проти Росії
Європейський Союз наближається до ухвалення чергового пакету санкцій – вже 18-го з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад три роки тому. Але залишаються ще два невирішені питання. По-перше – стеля цін на російську нафту. Це положення досі залишається в проєкті, з яким ознайомилося Радіо Свобода, але невідомо, чи збережеться воно в остаточній версії. По-друге, вето Словаччини з питання, яке хоча й пов’язане із санкціями, формально не входить у документ.
Коли Єврокомісія представила проєкт санкцій у червні, то головною пропозицією було знизити стелю цін на російську нафту з нинішніх $60 за барель до $45. Оскільки ця політика координується в межах Групи семи (G7), ЄС намагався отримати схвалення інших країн G7, зокрема США, під час саміту в Канаді минулого місяця.
Проте переконати Вашингтон не вдалося, особливо після зростання цін на нафту через удари Ізраїлю та США по Ірану. Попри це, у Брюсселі розглядають можливість просувати ідею самостійно, адже стеля цін на нафту спочатку була способом обійти заборону ЄС на надання транспортних послуг для перевезення російської нафти.
Далі читайте тут
Стефанішина про рішення ЄСПЛ щодо РФ: «у жодному з попередніх конфліктів не було такого одностайного засудження»
Коментуючи рішення ЄСПЛ у справі «Україна-Нідерланди проти Росії», віцепрем’єрка, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина заявляє, що у жодному з попередніх конфліктів не було настільки одностайного засудження міжнародною спільнотою кричущої зневаги до засад міжнародного правопорядку, встановленого після Другої світової війни, як в рішення Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) щодо Росії.
«У жодному з попередніх конфліктів не було настільки одностайного засудження міжнародною спільнотою кричущої зневаги до засад міжнародного правопорядку, встановленого після Другої світової війни», – написала Стефанішина в фейсбуці.
За її словами, суд встановив, що військові атаки російських сил по суверенній території України з 11 травня 2014 по 16 вересня 2022 року були стратегічно сплановані з навмисною метою та беззаперечним результатом – встановлення влади й контролю над територіями, інфраструктурою та населенням.
«Тут варто пояснити. У березні 2022 року росію виключили з Ради Європи через повномасштабне вторгнення в Україну. Однак виключення Росії як члена не означає, що з того самого дня для них перестала діяти Конвенція про захист прав людини. Конвенція містить важливу норму: при виключенні держави з Ради Європи Конвенція продовжує діяти для неї впродовж шести місяців. Тому ЄСПЛ встановлював порушення до 16 вересня 2022 року – моменту остаточного припинення дії Конвенції для Росії», – пояснила міністерка.
Армія РФ просунулась до Лиману: наскільки зросла загроза для міста?
Російська армія захопила значні території на Катеринівському виступі – відносно новому плацдармі на східному березі річки Оскіл у напрямку Лиману на Донеччині. Про це 9 липня повідомив проєкт DeepState.
Звідси загарбникам залишається близько 13 кілометрів до берега Осколу, і близько 10 – до Лиману.
Лиман, по суті, – крайнє північне місто «ланцюга фортець» на Донбасі – великих промислових міст Слов'янсько-Краматорської агломерації. З півдня армія РФ намагається наблизитися до них із боку Костянтинівки.
Папа Лев XIV прийняв Зеленського у своїй резиденції: говорили про війну і пошук шляхів до миру
Папа Римський Лев XIV у середу, 9 липня, прийняв на аудієнції у резиденції в Кастель-Ґандольфо президента України Володимира Зеленського, йдеться у повідомленні пресслужби Святого Престолу.
Як зазначається у повідомленні, сторони обговорили війну, що триває, та «нагальність пошуку тривалих і справедливих шляхів до миру».
Дніпро: апеляційний суд відхилив скаргу депутатки облради, яку підозрюють у фіктивній службі в ЗСУ
Дніпровський апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу депутатки облради Маріанни Кізіярової (раніше Мірошниченко) і залишив запобіжний захід незмінним – тримання під вартою або понад 700 тисяч гривень застави, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
За даними кореспондента, вона вже внесла заставу, однак подала апеляцію, аби зменшити розмір до 160 тисяч. За її словами, їй довелося позичати гроші, адже за депутатство грошей не отримає і нині є безробітна.
Депутатку підозрюють у фіктивній службі в ЗСУ. Кізіярова всі звинувачення відкидає.
23 червня суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або 757 тисяч гривень застави.
Державне бюро розслідувань 18 червня повідомило про викриття схеми фіктивного проходження військової служби депутаткою Дніпропетровської обласної ради.
За даними бюро, 2023 року посадовиця пройшла військово-лікарську комісію і була визнана придатною до служби для «створення позитивного іміджу та отримання неправомірних виплат із державного бюджету». Після комісії її направили до навчального центру для проходження базової військової підготовки та присвоїли військове звання солдата.
У пункті пропуску «Шегині-Медика» обмежать проїзд автобусів: у Мінрозвитку назвали причину
З 10 липня на пункті пропуску «Шегині-Медика» через перевантажений трафік для виїзду за кордон, у системі «єЧерга» зможуть зареєструватись лише регулярні автобуси, повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач.
Він зазначив, аби зменшити навантаження та підвищити комфорт подорожей, нерегулярні маршрути пропонують тимчасово скеровувати через «Нижанковичі – Мальховичі».
«Цей новий пункт пропуску на польському боці кордону. Його відкрили наприкінці минулого року. «Нижанковичі» щодоби може перетинати 50 автобусів. Але за весь червень там було оформлено лише 80 таких транспортних засобів. Тобто це лише кілька автобусів на добу. У той час, як «Шегині» буквально «не вивозять» таке навантаження», – повідомив Деркач.
За його даними, це рішення є тимчасовим.
Майбутнє України через 10 років: частка песимістів вперше перевищила частку оптимістів – КМІС
В Україні до 43% знизилася частка тих, хто оптимістично налаштований на майбутнє країни, соціологи вперше зафіксували, що частка песимістів перевищила частку оптимістів. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Соціологи зазначають, що з жовтня 2022 року вони спостерігають стабільне зниження частки тих, хто поділяє оптимістичний погляд на майбутнє України, але ще в грудні 2024 року більшість усе-таки вважали, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС.
«Між груднем 2024 року і травнем-червнем 2025 року відбувалися принципові зміни в громадських настроях і наразі вже тільки 43% оптимістично оцінюються майбутнє країни (зниження з 57%). Натомість з 28% до 47% стало більше тих, хто вважає, що через 10 років Україна буде зруйнованою країною із значним відтоком населення», – йдеться у прес-релізі інституту.
За даними соціологів, порівняно з груднем 2024 року з 53% до 61% зросла частка тих, хто вважає, що українці долають суперечності та йдуть шляхом до згуртованої нації – переважно це відбувалося за рахунок зниження частки тих, хто мав невизначені погляди (з 14% у грудні 2024 року до 7% зараз).
Разом з цим третина населення – 33% – зараз і рівно стільки ж було в грудні 2024 року) вважають, що внутрішні суперечності поглиблюються і українці йдуть до розколу, свідчать результати опитування.
Армія РФ завдала ракетного удару по Печенізькій громаді на Харківщині: постраждав чоловік, загорілись будинки – влада
У середу, 9 липня, російські військові завдали ракетного удару по території Печенізької громади, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Синєгубов.
Місцевий чиновник зазначив, що відомо про загоряння двох будинків.
Згодом він уточнив, що внаслідок російського обстрілу є постраждалий.
«Медики надали допомогу 61-річному чоловіку. Госпіталізації не потребує. Огляд місця обстрілу триває», – підсумував голова ОВА.
ОВА: на Донеччині загинули вісім людей, більшість – через російські атаки FPV-дронами
На Донеччині через російські атаки загинули вісім людей, поранені – троє, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, сили РФ атакували FPV-дронами місто Родинське – там загинули п’ятеро людей, знищені дві цивільні автівки.
У Званівській громаді війська РФ безпілотником поцілили у машину, що доставляла гуманітарну допомогу жителям цієї фронтової громади – поранені двоє водіїв автомобіля, поінформував Філашкін.
Також, за даними місцевої влади, Костянтинівка зазнала двох авіаударів — загинули три людини, ще одна – поранена, пошкоджено 21 приватний будинок, адмінбудівлю та інфраструктурний об'єкт.
У Міноборони пояснили, як повернутись із СЗЧ за спрощеною процедурою до 30 серпня
Українські військові, які здійснили самовільне залишення частини (СЗЧ) до 25 травня 2025 року, зможуть повернутися на службу за спрощеною процедурою, заявила в ефірі телемарафону заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко.
«Слід сказати, що станом на зараз військові, які пішли в СЗЧ до 10 травня 2025 року, знову можуть повернутися на службу за спрощеною процедурою до 30 серпня 2025 року. Звертаюся до всіх військовослужбовців, які мають намір повернутися з СЗЧ», – заявила вона.
СЗЧ – самовільне залишення частини, це ситуація, коли військовий залишає місце служби без дозволу командира або поважних причин.
«Колосальні втрати для армії РФ»: як ЗСУ знищують логістику окупантів на півдні
Російські військові просунулися у Запорізькій області, повідомили аналітики проєкту DeepState. За їхніми даними, окупанти захопили село Лобкове, що у Степногірській громаді Василівського району і зайняли нові позиції біля Степового цієї ж громади.
Також, як повідомляє Deepstate, російська армія просунулася на заході Запорізької області, а саме – на Оріхівському напрямку в селі Кам’янському, що у Василівській міській громаді Василівського району.
Якою є ситуація в громадах, наближених до лінії фронту? Як українські військові блокують логістику окупантів на Запорізькому напрямку і як це впливає на хід бойових дій, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
ЗМІ: Литва і Фінляндія наступного року планують розпочати виробництво протипіхотних мін
Литва і Фінляндія наступного року планують розпочати виробництво протипіхотних мін для забезпечення себе і України через те, що вони бачать військову загрозу з боку Росії, повідомили агентству Reuters офіційні представники двох країн-членів НАТО.
Дві країни, які межують з Росією, оголосили про свій намір вийти з Оттавської конвенції, що забороняє використання таких мін, і чиновники заявили, що виробництво може бути розпочато після завершення шестимісячного процесу виходу.
Кроки Фінляндії та Литви до початку виробництва таких мін підкреслюють зростаюче занепокоєння в Європі тим, що військові амбіції Росії можуть вийти за межі України, і слідують за обіцянками країн НАТО збільшити витрати на оборону, відповідно до вимог президента США Дональда Трампа.
«Ми збираємося витратити сотні мільйонів євро на протитанкові міни, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума», – сказав заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса в інтерв’ю Reuters.
За його словами, буде замовлено десятки тисяч протипіхотних мін, або навіть більше.
Як тільки виробництво буде налагоджено, Литва зможе постачати продукцію до інших країн, в тому числі до України, сказав Вінкас Юргутіс, голова Асоціації оборонної промисловості Литви.
Голова комітету з питань оборони фінського парламенту Хейккі Аутто заявив агентству Reuters, що Фінляндія повинна мати власне виробництво протипіхотних мін, вони є високоефективною і дуже економічно вигідною системою озброєнь.
За його словами, Фінляндія також могла б постачати протипіхотні міни в Україну.
«Підтримувати Україну – це не тільки правильно і наш обов'язок, це також важливо для власної безпеки Фінляндії», – сказав Аутто.
Литва має 274-кілометровий кордон з Росією і 679-кілометровий кордон з Білоруссю, близьким союзником Москви. Фінляндія має кордон з Росією довжиною 1340 км, довший, ніж будь-яка інша країна НАТО.
Три інші країни НАТО і Європейського Союзу – Польща, Латвія і Естонія – також виходять з Оттавського договору, посилаючись на зростаюче занепокоєння щодо безпеки через війну РФ проти України. Ці три країни не оголошували про плани розпочати виробництво протипіхотних мін, але офіційні особи Польщі і Латвії зазначили, що вони можуть швидко розпочати виробництво в разі потреби, а Естонія розглядає це як можливий варіант у майбутньому.
Україна також оголосила, що виходить з Оттавського договору 1997 року, щоб краще захистити себе від Росії, яка не є стороною договору. Кожна сторона звинувачує іншу у використанні протипіхотних мін під час війни.
За приблизними підрахунками, в Україні заміновані 137 тисяч кілометрів – це 23% території країни. Раніше окуповані території та райони, де велися бої, всипані мінами. Місцева влада регулярно повідомляє про підриви цивільних на цих мінах.
Конвенцію про заборону протипіхотних мін, або Оттавський договір, 1997 року підписали 164 країни. Держави-учасниці зобов’язалися ніколи не застосовувати, не розробляти, не виробляти і не передавати протипіхотні міни, а також знищити всі запаси, що є у них. До договору не приєдналися Росія, США, Китай, Індія та Пакистан.
Навесні 2025 року міністри оборони Латвії, Литви, Естонії та Польщі рекомендували владі своїх країн вийти з конвенції, пояснюючи це тим, що військові загрози країнам НАТО, що межують з Росією та Білоруссю, «значно зросли». Парламенти країн Балтії, а також Польщі та Фінляндії схвалили вихід із конвенції.
У Міноборони пояснили, як повернутись із СЗЧ за спрощеною процедурою до 30 серпня
Українські військові, які здійснили самовільне залишення частини (СЗЧ) до 25 травня 2025 року, зможуть повернутися на службу за спрощеною процедурою, заявила в ефірі телемарафону заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко.
«Слід сказати, що станом на зараз військові, які пішли в СЗЧ до 10 травня 2025 року, знову можуть повернутися на службу за спрощеною процедурою до 30 серпня 2025 року. Звертаюся до всіх військовослужбовців, які мають намір повернутися з СЗЧ», – заявила вона.
СЗЧ – самовільне залишення частини, це ситуація, коли військовий залишає місце служби без дозволу командира або поважних причин.
У січні 2025 року Верховна Рада вперше ухвалила продовження терміну повернення на службу тих військових, які самовільно залишили частину (СЗЧ) або дезертували. Тоді закон передбачав, що це можна зробити до 1 березня 2025 року.
У серпні 2024 року парламент України схвалив закон, яким пропонується не карати за перше самовільне залишення військової частини (СЗЧ) чи дезертирство, якщо військовий сам повернувся і командир дозволить продовжити службу.
Він передбачає, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини, але згодом добровільно прибули до місця проходження служби, дія контракту продовжується.
У Державному бюро розслідувань заявили, що військовослужбовців, які добровільно повернуться на службу, поновлять з усіма соціальними гарантіями.
Внаслідок російської атаки по Хмельниччині загинув чоловік – Тюрін
Унаслідок російської атаки у ніч проти 9 липня по Хмельниччині загинула людина, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Сергій Тюрін.
«Загибла особа, 1960 року народження, отримала смертельне поранення від уламків ворожого безпілотного літального апарата типу «Shahed». Тіло направлено на судово-медичну експертизу. Висловлюю щирі співчуття рідним та близьким загиблого», – написав місцевий чиновник.
Раніше голова ОВА зазначав, що внаслідок нічної атаки РФ були пошкоджені дах і стіни в одному з приватних будинків Хмельницького району.
Тюрін також уточнив, що сили ППО вночі знешкодили російську крилату ракету та один безпілотник.
Раніше стало відомо, що внаслідок нічної атаки РФ по Київській області постраждало двоє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Микола Калашник.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 9 липня сили РФ атакували Україну 741 засобом повітряного нападу, зокрема:
- 728 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із п’яти напрямків на території Росії;
- сімома крилатими ракетами Х-101/«Іскандер-К» із районів Енгельса Саратовської області та Курської області РФ;
- шістьма аеробалістичними ракетами Х-47М2 «Кинджал» із повітряного простору Липецької області РФ.
Основним напрямком удару була Волинь і її обласний центр Луцьк.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Херсонщині через атаку російського дрона загинула дитина – ОВА
На Херсонщині через атаку російського дрона загинула дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«У селі Правдине Білозерської громади росіяни атакували з дрона однорічного хлопчика та літню жінку, які перебували на подвірʼї будинку. На жаль, від отриманих поранень дитина загинула на місці», – написав він у телеграмі.
За його словами, 64-річна місцева жителька зазнала контузії, вибухової та закритої черепно-мозкової травми, їй надали медичну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ЄСПЛ ухвалив, що РФ порушила міжнародне право в Україні та причетна до збиття рейсу MH17
Європейський суд з прав людини 9 липня ухвалив два рішення проти Росії, в яких ідеться, що РФ порушила міжнародне право в Україні. Це перший випадок із з моменту повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли міжнародний суд визнав Москву відповідальною за порушення прав людини.
Суд також постановив, що Росія причетна до збиття рейсу MH17. Це перший випадок, коли міжнародний суд визнав Москву відповідальною за трагедію 2014 року в небі над Донбасом.
Раніше Україна та Нідерланди подали проти Росії до ЄСПЛ чотири позови, які охоплюють широкий спектр імовірних порушень прав людини з початку конфлікту, включно зі збиттям літака «Малайзійських авіаліній» та викраденням українських дітей.
Літак Boeing 777, який летів з Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий 17 липня 2014 року ракетою «Бук» російського виробництва, випущеною з території на сході України, контрольованої підтримуваними Москвою бойовиками. Загинули всі 298 пасажирів та членів екіпажу, включно зі 196 громадянами Нідерландів.