Публічно Пекін позиціонує себе як нейтральна сторона у війні, розв’язаній повномасштабним вторгненням Росії в Україну, заявляючи про повагу до територіальної цілісності України, водночас наголошуючи на необхідності врахування занепокоєнь Росії щодо безпеки. Однак за лаштунками ця позиція може змінюватися. За словами представників ЄС, які погодилися говорити з Радіо Свобода на умовах анонімності, міністр закордонних справ Китаю Ван І днями сказав голові зовнішньополітичного відомства ЄС Каї Каллас, що Пекін не може допустити поразки Росії у війні, оскільки це дозволить Вашингтону зосередитися на Китаї.
Це вражаюче зізнання, вперше оприлюднене виданням South China Morning Post, пролунало під час чотиригодинних переговорів із Каллас у Брюсселі, де обговорювали різні теми – від торговельних практик, зокрема державного субсидування електромобілів, Тайваню, ситуації на Близькому Сході і до, звісно, російської війни в Україні. Під час цих переговорів Брюссель звинуватив Китай у підтримці Москви, зауваживши, що вторгнення в суверенну країну є порушенням міжнародного права.
Згідно з повідомленнями, Пекін висловив заперечення щодо звинувачень ЄС у тому, що Росія використовує китайську продукцію та інші компоненти у своєму військовому наступі. Крім того, Китай висловив занепокоєння як потенційними західними санкціями проти китайських фінансових установ, так і можливістю перемоги України у війні.
Президент Росії Володимир Путін (праворуч) та президент Китаю Сі Цзіньпін (ліворуч) розмовляють під час військового параду до Дня Перемоги в Москві, Росія, 9 травня 2025 року
Ознаки невдоволення Брюсселя через позицію Китаю щодо війни накопичуються. У травні в засекреченій доповіді ЄС зазначалося, що Китай, включно з Гонконгом, несе відповідальність за «приблизно» 80 відсотків випадків обходу санкцій проти Росії.
27-членний Європейський Союз також почав запроваджувати санкції проти китайських компаній, які, на його думку, «підривають територіальну цілісність і суверенітет України».
У своєму останньому пакеті санкцій ЄС має намір заморозити активи та запровадити заборону на в’їзд щодо одного китайського бізнесмена, який неодноразово постачав до Росії товари, вироблені в ЄС, попри те, що на ці товари діяли обмеження на експорт.
Санкції також стосуватимуться двох китайських компаній, які продавали всюдиходи (ATV), інфрачервоні детектори та інші оптичні компоненти російським збройним силам для використання у війні проти України.
Ще одним свідченням зростаючого занепокоєння Брюсселя стали заяви генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Він нещодавно заявив, що Китай і Росія становлять зростаючу загрозу для трансатлантичного альянсу.
Під час візиту до Берліна Рютте сказав журналістам, що, на його думку, Росія і Китай можуть координувати атаки на Тайвань і Європу, аби змусити Захід розпорошити сили у різних частинах світу одночасно.
«Сі Цзіньпін, президент Китаю, перед тим як напасти на Тайвань, спочатку зателефонує до Москви, щоб попросити [президента Росії Володимира] Путіна тримати нас зайнятими в цій частині Європи», – заявив Рютте.
Спеціальний представник Китаю з питань України Лі Хуей виступає на пресбрифінгу в Міністерстві закордонних справ у Пекіні, серпень 2024 року
Китай і Росія оголосили про так зване «стратегічне партнерство без обмежень» незадовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.
Це партнерство не включає формального військового альянсу чи зобов’язань щодо взаємної оборони, але передбачає широку військову співпрацю та стратегічне узгодження, що зміцнює безпекові інтереси обох країн.
Втім, Пекін публічно намагається дистанціюватися від дій Росії.
Виступаючи після візиту Вана І до Європи, речник МЗС Китаю знову заявив, що «позиція Китаю щодо кризи в Україні є об’єктивною та послідовною: переговори, припинення вогню та мир. Тривала криза в Україні не в інтересах жодної зі сторін».
Однак аналітики звертають увагу на інші недавні висловлювання китайських чиновників.
У коментарі для Радіо Свобода (проєкт «Настоящее время») російська політологиня Наталія Шавшукова зазначила, що заяви Вана І після європейського турне свідчать про те, що Пекін «став сміливішим» у своїй риториці – «це вже не східна дипломатія, а майже прямолінійна, навіть груба поведінка».
«Китай розуміє, що якщо Путіну зараз дозволять – якщо йому дозволять зберегти Крим, якщо західна спільнота готова домовлятися й залишити частину територій за Путіним, то Китай теж отримує розв’язані руки», – зазначила Шавшукова.